Ой, весною зеленою 

                     Ожила я трошки.

                     Насіяла рути-м'яти

                     Окропу й петрушки.

                     Насіяла рути-м'яти

                     Окропу й петрушки.

                     Рута-м'ята сходить,

                     Окріп землю поре.

                     Чогось моїх ворогів

                     Попід боки коле. 

                     Чогось моїх ворогів

                     Попід боки коле.

                     Та нехай же коле,

                     Да нехай виколяє,

                     Нехай мого миленького

                     Ніхто не займає. 

                     Нехай мого миленького

                     Ніхто не займає.

                     А хто його займе,

                     Собі лихо знайде,

                     Руки-ноги переб'ю,

                     Додому не зайде! 

                     Руки-ноги переб'ю,

                     Додому не зайде! 

                     Додому не зайде,

                     Рачки не залізе.

                     Нехай мому миленькому

                     У вічі не лізе.

                     Нехай мому миленькому

                     У вічі не лізе.

                     У вічі не лізе,

                     Да нехай не цілує,

                     Бо то ж мій милесенький 

                     Дорого коштує.

                     Бо то ж мій милесенький 

                     Дорого коштує. Ось!